ДУМКИ...
Моє кохання
нічого не варте
мій настрій хороший
зникає як віск,
що капає слізно
й тече по долоні,
що шумом колісним
тіка по дорозі.
Потоком думок
не спинитися часом
і помах пера
не зупинить життя
думки мов вогонь
обпалені згасли.
Вікно за вікном
а навколо життя
тремтіння долонні
обпечена крапля
життя мов годинник
постійно іде
і очі тепер
не дивляться ясно
кохання мого
не вартий ніхто.
Стирається смутком
усмішка щаслива
стирається часом
життя із скрижаль.
