04.11.2012 14:09
-
885
    
  9 | 10  
 © Андрій Гагін

Пшеничне поле восени

з рубрики / циклу «В шелесті опалого листя. Осінь»

Вона немов диво непізнане, вічне -

Мабуть це та сила, дає що життя.

Тендітні рослини - все поле пшеничне

Мов іншої осені слід-викриття.


Звичайне і справжнє бажання зростати.

І холоду цьому це виклик, чи суть?

Чи можна цей норов зимовий, багатий,

Та користь і вроду - разом осягнуть?


Зеленою ніжністю сповнена, волею,

Хоробра і сильна встеляє поля.

До теплого хлібу із щирою долею -

У неї є віра й надія своя.



1.11.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.11.2013 23:59  Тадм 

Гарно. Подобаються Ваші вірші

 06.11.2012 12:47  Деркач Олександр => © 

Дійсно вічне і непізнане ЧУДО... гарний вірш!

 04.11.2012 18:14  Істерична Бруталка => © 

Сподобалось, дякую

 04.11.2012 15:09  Бойчук Роман 

Дуже гарно! Сподобалось!!!

 04.11.2012 15:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна і мудра поезія! Користь і врода у поєднанні - це щось! А тут ще йдеться про хліб! На думку прийшли слова Рильського:

"У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград - красиве і корисне" (здається так...)

 04.11.2012 14:44  Лідія Яр => © 

Красиво...