21.01.2010 16:53
-
721
    
  - | -  
 © Борода

Ми вірим!

Засумував щось я на чужині, 

Важкі думки тривожать мою душу. 

Так хочеться додому, але, ні! 

Щось заробити неодмінно мушу. 

Щось заробити, бо дома біда - 

Нема роботи, ані толку всюди, 

Бюрократія міцно обплела, 

Звязала путами - аж стогнуть, бідні люди! 

Корупція усюди. Без грошей 

Нічо не зробиш, ні на грам, на йоту. 

Не те що! Просто не знайдеш 

Хоч мало-майськи вигідну роботу. 

Політики хизуються лише 

І одівають одіж від "Версаче" 

Вже крокодилами від них несе, 

Від папок, ремішків, взуття - тим паче. 

Та і самі похожі вже на них - 

Плазують перед доларом на пузі, 

А зачепи - не встигнеш звести дих, 

Як вже тебе і зїли жовтопузі. 

О, Україно! Матінко моя! 

Якби ти знала, як у мріях красних 

Тобою марим. Як свята земля 

Нас по ночах зове, зове нещасна! 

Та що ми можем? Чим доромогти? 

Хіба проголосуємо ми завтра! 

Чи зміним щось? А може не іти? 

Ні! Треба! Неодмінно! Хоч вже й вкотре? 

Ми вірим й голосуємо за вас - 

То ж оправдайте лозунги Майдану! 

Пора уже! Прийшов отой вже час, 

Щоб вивести Вкраїну з злого стану! 

На тебе, Юля, вся надія в нас, 

Бо жінка ти! І як Вітчизна-мати! 

А мати не обманить жоден раз, 

Бо вміє слово МАТЕРІ тримати! 



Албуфера, Алгарве, Португалія, 16.12.2009р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!