15.11.2012 17:26
-
329
    
  - | -  
 © Тиква Олексій Гаврилович

Дорога життя

з рубрики / циклу «Зболіле»

Із тисячі стежок і тисячі доріг,

Моя одна лиш є дорога.

Долею строга, щоб в іншу перейти не зміг.

Вона від батьків, від Бога.

Собою буть, не звертать, іти по ній,

Яка одведена нам на роду.

По цій дорозі кривій, крутій

Життя іти усе допоки не впаду.

Стікає день, стікає вечір,

Спливає ніч, пливуть роки,

Добра не знав вщерть ти,

Стікло життя в глибінь ріки.

Зміліла та ріка пройшовши путь,

Земля і спека випили соки,

І їх не взять ні обминуть,

І перейти в іншії віки.

Зійшла жара дорогою степною,

Прощалися, та нам не розійтись,

Закритий шлях стіною,

І нікуди піти, або зійтись.

Об`єднані навік

Долею журною, роковою,

Чужі, у часі різний лік,

Спільний шлях, зв`язані думкою одною.

Ніч кутає голі руки,

Любимий приятель, побочний сусід,

Недавно діти, тепер онуки,

І так іде із роду в рід.



с.Чапаєво, Кегичівського району, Харківської обл., 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!