Дорога життя
Навкруги сіре й тоскне буття.
Небо в хмарах. Зима. Депресняк.
За вікном - те, що зветься життя,
Де у крові та сліз солі смак.
Соломон знав про те, ще до нас:
Все минає й нового нема.
Але знову і знов кожен раз
Ми говорим банальні слова.
Ми виходимо в зливу чи в сніг
На дорогу, де йшов хтось колись.
Ми йдемо, не шкодуючи ніг,
Чи похмуро, чи то сміючись...
Вітер дихати нам не дає.
Сунем, мов та отара овець.
Чи ж у тім усім сенс якийсь є,
Знає тільки Небесний Творець.
23.01.16р.
