Віра
з рубрики / циклу «Зболіле»
Місто, спека, гул, машини,
Спішать люди, метушня,
Чадять гази, шумлять шини,
Плавиться асфальт, заскрипіли тормоза.
Стоїть поруч храм сторічний,
Мур, липи, мальви,
Тиша, спокій вічний.
Божа служба, і печальні псалми.
Тут зібрались прихожани,
Щоб втекти від суєти,
Заліковують души рани.
Запах ладана, квіти, прохолода,
І немає духоти.
І застигли тут дерева,
На ослонах нерухомий люд калічний,
І життя немов завмерло,
І світ не наш, а потойбічний.
с.м.т. Чапєво, Кегичівського району, Харківської обл.,
