Наталя Данилюк Залюблена у музику дощів...
Залюблена у музику дощів,
Закутана в сатинові тумани,
Напоєна медами почуттів
І відчаю гіркими полинами...
Розніжена у пахощах бузку,
Розсипана словами на папері -
Невже мене допустиш, отаку,
Відкривши серця зрадженого двері?
19.11.2012 05:13 Марія Новогроцька => © |
 Після такої характеристики останнього питання можна було не задавати)))) Чудово, як завжди! |
18.11.2012 00:22 Ем Скитаній => © |
 чудово!...і читається легко |
17.11.2012 23:31 Лідія Яр => © |
 Все дуже гарно... |
17.11.2012 21:23 Оля Стасюк |
 дуже красиво і ніжно))) |
17.11.2012 20:53 Сашко Новік |
 бомба |
17.11.2012 18:58 Каранда Галина |
 красиво. теж люблю короткі вірші. |
17.11.2012 17:56 Деркач Олександр => © |
 Люблю дощ, люблю музику, люблю Поезію яка дружить із сестрою таланту...Красиво...а зрада це як подих вітру, любов яка вже згасає задме зовсім, а яка була начебто ледь жевріла, але ще є під чорними вуглями жаринки, може знову роздмухати у велике яскраве і жарке багаття яке потім ще багато років буде зігрівати, головне прощати... |
17.11.2012 17:49 © ... => Тетяна Чорновіл |
Щиро дякую,Тетяно,за такий проникливий коментар,за розуміння!Дійсно,коли в серці ще не згасли почуття,то і прощення знайдеться. |
17.11.2012 17:44 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже тепла і ошатна поезія, хоч у ній і згадуються холодні осінні дощі. Слово "зраджувати" вжито в минулому часі, що вселяє серцю надію надалі... |