788 км
У відрізках часу, у швидкісних потягах,
в присутності сенсу відсутності одягу,
в осіннім дощі, що ніяк не мине –
шукаю шматочки тебе.
У порухах світла, у сонячних променях,
у кронах дерев і на їхніх коренях.
В стреньких словах рахую склади –
лишаю для тебе сліди.
В правдивості снів, в фальшивості спогадів,
в сумнівній пристойності збіжності поглядів,
в сліпучому сонці, що точно зійде –
шукаю шматочки тебе.
В порожніх кімнатах, знайомих вулицях,
на диких тваринах, домашніх вуликах,
на всьому, що є, і, що можна знайти –
лишаю для тебе сліди.
У щирості сліз, у музиці дотиків,
у ритмі сердець, відвертості подихів
У тім почутті, що накрило мене –
я відшукала тебе.
У твоїх нещастях, в твоїй безтурботності,
між тисяч людей і в священній самотності,
в іншому світі, що може прийти –
я буду завжди там, де ти.
Ужгород-Київ, 22.11.2012
