Передсвітанкове
з рубрики / циклу «Мить небесного натхнення»
Десь там за обрієм майструють новий день
Вогні досвітні, сонячно-ранкові.
Немов оновлень час в повітрі, одкровень
Нічних мелодій тиша на півслові.
Земля зустріла білі вельони імли,
Губила сльози, плакала росою.
Нічні істоти вже світанок принесли –
У сон-дрімоту вкутаний з журбою.
Проймає холод, мов мережкою з небес,
Кудись біжить, допоки сходить сонце.
Й виводить пісню голосну собачу пес –
Мов сутінки прийшли як незнайомці…
2012
