Якби вміли літати...
з рубрики / циклу «Мить небесного натхнення»
Якби люди уміли літати
У польоті тримаючи час.
Щоб журба, щоб і смуток кошлаті,
Всі від важкості впали від нас.
Щоб здивованим був навіть сокіл:
Не його тепер риса і суть.
Може Феніксом стане і в попіл…
А вітри на весь світ рознесуть.
Якби люди уміли літати
У польоті тримаючи час.
Чи були б тоді мрії крилаті -
Чи на землю б хотіли щораз?
12.11.2012