Мрії воскові
Тиша замріяна у напівмороці; подих колише свічу.
Слізьми восковими мрії наповнені, - з ними в майбутнє лечу.
Вперто блукаю між хмарами-мріями своѓо тоѓо майбуття.
В вирі емоцій лечу в слід за вирієм всіх пережитків життя.
Крапля за краплею, талою свічкою, наче на карті пунктир...
Там де великі круги - є мішенями, пунктами щастя, мов тир.
Мріяти можна, по різному мріючи, я ж за основу взяв віск:
Днями він сяє під сонячним променем, ночами - місячний блиск.
Тиша порушена вранішнім маревом, погляд світанком проник.
Знову реалії. Мрії розтанули воском - в калюжі свічн́ик.
