04.12.2012 18:16

-

181

8 | 8

 © Бойчук Роман

Озираймось, іноді...

Скільки тій людині в житті треба?

...Бути ситим, вдягненим, в теплі;

Мріяти, свій погляд звівши в небо;

Вміти оминати ті ж грабл́і...

Але ж ні!.. Розчинять ту людину, 

Мов піщинку марганцю в воді:

В кут глухий штовхають все у спину

Експерементатори вожді.

Слабкість наша - наша же терплячість.

Та збагнути кожному з нас слід:

Нам Господь дав зір, а значить - зрячість!

Озираймось, іноді,... в свій слід.