Озираймось, іноді...
Скільки тій людині в житті треба?
...Бути ситим, вдягненим, в теплі;
Мріяти, свій погляд звівши в небо;
Вміти оминати ті ж грабл́і...
Але ж ні!.. Розчинять ту людину,
Мов піщинку марганцю в воді:
В кут глухий штовхають все у спину
Експерементатори вожді.
Слабкість наша - наша же терплячість.
Та збагнути кожному з нас слід:
Нам Господь дав зір, а значить - зрячість!
Озираймось, іноді,... в свій слід.