31.01.2010 05:06
-
390
    
  2 | 2  
 © Костянтин Хмара

Усе навкруг слiпучо бiле - 

То моє сонце набрякає, 

Звiдкiль взялись i мiць i сила 

Я навiть сам iще не знаю. 

А ти немов зiйшла по небу, 

Напруга, вшита в моє тiло 

Так хоче влитися у тебе, 

Щоб навiть зорi захмелiли. 

Чужi та iншi, мов на диво, 

Не залишили в серцi повiнь, 

Лише твоя душа вразлива 

Лягає у мої долонi 

З тобою мозок вибухає 

I насолода оксамитом 

В клiтини, атоми лягає 

У радощах несамовитих. 

I знаєш, - так лише з тобою. 

Тобi промовлю нiжно, тихо- 

"Не нiч, а вiк цвiти зi мною, 

Моє життя i вiчна втiха." 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!