з рубрики / циклу «різне»
Такі сумні і довгі вечори.
Немає снігу. Немов чорна хустка
Все огорта від низу до гори
І лізе пазурами в душу пустка...
Немає зір...Їх місяць, мов ягнят,
Усіх погнав кудись ген-ген за хмару...
Собаки лиш тривожно гавкотять
Відчувши там, у темноті, примару...