Лідія Яр Ти не мовчи, скажи хоч щось мені...
Ти не мовчи , скажи хоч щось мені,
Бо зимно так, немов на серці іній.
Свіча горить й танцюють на стіні
Такі чужі й холодні наші тіні...
Мовчу і я... Боюся щось казати.
Слова усі, немов на рани сіль...
Учуся теж, так холодно мовчати
Тамуючи в душі безмежний біль...
Свіча горить. І капа віск мов сльози,
І мерзнуть наші тіні на стіні.
У тиші цій вмирає навіть проза...
Та не мовчи... хоч щось скажи мені....
15.12.2012р
17.12.2012 19:32 Наталя Данилюк |
 Іноді мовчання дійсно вбиває...Гарно передали стан душі - відчай і розгубленість. |
16.12.2012 21:02 © ... => Сашко Новік |
щиро дякую, Саша. Приємно що прочитав.. |
16.12.2012 21:02 © ... => Чернуха Любов |
Щиро дякую. Дуже приємно що читаєте... |
16.12.2012 21:01 © ... => Деркач Олександр |
Ага, романс...Днями дома одна ото наспівую. добре що ніхто не чує...Дякую щиро. |
16.12.2012 21:00 © ... => Зав`ялова Валентина |
Щиро дякую. Приємно що завітали. |
16.12.2012 20:59 © ... => Бойчук Роман |
Дякую Романе. Приємно що подобається. |
16.12.2012 17:28 Сашко Новік |
 гарно |
16.12.2012 16:20 Чернуха Любов => © |
 Свіча розтопить мовчання. Сьогодні читаю такі проникливі і гарні вірші! |
16.12.2012 11:50 Деркач Олександр => © |
 Красиво...романс... |
 16.12.2012 11:39 Зав`ялова Валентина => © |
 Сильно. Прям уявляєш кімнату, де двоє, мовчання, напругу... |
15.12.2012 23:19 Бойчук Роман |
 Балдію від таких віршів! Це моє таке - люблю! Зачепило! Браво!!! |
15.12.2012 20:23 © ... => Каранда Галина |
Дякую. Поверну свічу, як і було...Приємно, що читаєте. |
15.12.2012 19:52 Каранда Галина |
 з Наталею про свічку згодна. Мені тут хочеться читати "свічА". а вірш - класний, якраз як я люблю) |