Скажи мені, чому не спиться...
Скажи мені, чому не спиться
І пам`ять спомином струмить,
Чи то минуле, мов Жар-птиця,
До мене знову в сон спішить.
Думки пливуть у дивні далі,
А в серці туга і печаль –
Розсипав в кущики конвалій
Свої мелодії скрипаль.
Вже соловейко затихає,
В саду вишневім п’е росу,
Зоря вечірня колихає
Небес замріяну красу.
Знов подих ночі огортає
П’янкою свіжістю бузка,
У сон казковий заплітає
Дари зіркового візка...
А ти в своєму дивосвіті
Кудись замріяна ідеш
І мов чарівна Нефертіті
Мене у даль свою зовеш.
М. ЛЬВІВ, 29.12.2024