20.12.2012 19:16
-
465
    
  3 | 3  
 © Автор Невідомий

А крізь тумани і міста дощами зшиті

Долає відстань ненаписаний тобою лист.

Думки втікають в марево, у сонце, в літо,

А серце все ніяк не відшукає зміст


Несказаних тобою слів, що снігом тогорічним

Обтяжують дроти оголених до болю нервів.

Ти виявився на вокзалі пересічним,

А я повернення твого чекаю вперто.


Твоє ім`я не снилося мені

У ніч святкову, що здійсняє мрії,

Та у твоїх долонях - небеса мої

В своїх надіях тепло дощовиті.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.04.2014 22:24  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Перші рядки зачепили. Маєте гарний Образний смак!)

 20.12.2012 18:06  Деркач Олександр => © 

Чудово за двоє перших, третій трохи попсовий та й взагалі зайвий...

 20.12.2012 17:29  Ірина Затинейко-Михалевич 

ДРУГИЙ КУПЛЕТ ВАШ - БОМБЕЗНИЙ!!!!