Requiem for love
Сьогодні ти запросив мене
На похорони нашого кохання.
Нас було двоє. І чашка латте...
Усе було... до болю. Незвичайно.
Усе було красиво. За вікном сніжило,
Палило місто вогники до свята...
Ти посміхався, а мені боліло
Од прИязності й залицянь завзятих.
Отак сиділи мовчки з посмішками двоє,
Натягнуті ті посмішки, і нерви - як струна.
Ти перепросиш, скажеш "дякую" і згодом
Ти підеш. Назавжди. І знову я сама
Вертатиму знайомими стежками
У необійми, світло кухні-не...
Історія залишиться між нами,
Коли мені нарешті біль мине.
Минеться час, який залиже рани,
Я знов зустріну ранок у Його обіймах...
Та на столі залишиться стояти
Труна з коханням у саванах мрійних.