20.12.2012 23:11
-
425
    
  1 | 3  
 © Автор Невідомий

Requiem for love

Сьогодні ти запросив мене

На похорони нашого кохання.

Нас було двоє. І чашка латте...

Усе було... до болю. Незвичайно.


Усе було красиво. За вікном сніжило,

Палило місто вогники до свята...

Ти посміхався, а мені боліло

Од прИязності й залицянь завзятих.


Отак сиділи мовчки з посмішками двоє,

Натягнуті ті посмішки, і нерви - як струна.

Ти перепросиш, скажеш "дякую" і згодом

Ти підеш. Назавжди. І знову я сама


Вертатиму знайомими стежками

У необійми, світло кухні-не...

Історія залишиться між нами,

Коли мені нарешті біль мине.


Минеться час, який залиже рани,

Я знов зустріну ранок у Його обіймах...

Та на столі залишиться стояти

Труна з коханням у саванах мрійних.


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!