Бойчук Роман Святе кохання
Зустрілися два погляди ясні:
Між Інь і Янь, мов іскрою, сяйнуло
Святе кохання, що колись заснуло...
Насправді це усе, чи в моїм сні?
І в дотику зустрілись два тепла:
Пульсуючі енергії в долонях;
Дві посмішки й рум"янці, що на скронях, -
Зустрілися. Немов до джерела:
Припав вустами спраглими до губ
Твоїх, таких жаданих - поцілунком,
Що став воднОчас трунком.., порятунком, -
Початком справжньо-вічного, без згуб.
21.12.2012 13:51 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! (побачила, що Вам приємна лаконічність, виправлятимусь!) |
20.12.2012 18:58 Каранда Галина => © |
 А що таке Трупи-листочки????????????) |
 20.12.2012 18:54 Суворий => © |
 буква "к" пропала по дорозі... |
20.12.2012 18:48 Тетяна Белімова |
 Пристрасно! Якесь таке навіть пульсування йде від цієї поезії! То Ви із дружиною на світлині? |
20.12.2012 18:28 Каранда Галина => © |
да... Рома, то добре, що Ви до критики дослухаєтеся, але змінити псевдонім через Тетянині жарти в бесідці - то занадто, як на мене... Романів - тьма, загубитеся в їх потоці... |
20.12.2012 18:26 Каранда Галина => © |
Чудово. рум"янець на скронях - трохи високувато наче... то добре вже почервоніли, як аж до скронь) |