Бойчук Роман В душі світла забагато не буває...
В душі світла забагато не буває;
Забагато не бува в душі добра.
Хай же завжди з глибини душі лунає:
У суцвітті з щирих звуків та мелодія, що кожен з нас обрав.
Щоб впродовж життя душа не знала скверни, -
Бережім її, не тратьмо на гріхи.
Пам"ятаймо: тільки тіло йде крізь терни,
А душа, хоч і незрима, все ж вразлива до спокус життя-ріки.
23.12.2012 01:30 Наталя Данилюк => © |
 Хай у душах буде вдосталь світла, тоді і світ стане добрішим! |
21.12.2012 23:02 Лідія Яр => © |
 Вітаю з "Дніпром"...молодець.. |
21.12.2012 16:56 Ем Скитаній => © |
 віршик гарний! також вітаю із "Дніпром" - журнал чудовий! |
21.12.2012 16:09 Деркач Олександр => © |
Позитивно...іншими словами : Не позволяй душе лениться! |
 21.12.2012 13:44 Тетяна Чорновіл => © |
 Суть гарна і похвальна! На мою думку, про душу треба дещо тепліше. В вірші про тепло й добро сказано багато, але в такому якомусь рвучкому нагромадженому ритмі... А слова то які: терни, скверни... Уявляю, що було до того, як підправили... оте ... про якісь кишки! :)))) Не зовсім, ніби, на Вас схоже, лагідний лірику! В кого нахваталися??? |
21.12.2012 11:52 Каранда Галина => © |
 спірне питання... а розмір наче на якусь мелодію підбирали... тут озвучка б не завадила. |