21.12.2012 23:56
© Наумець Світлана
Відчай
Спустошена, розбита та зневірена
Я йду без цілі просто навмання
Душа моя в сльозах розчарувань потоплена
А серце з болем б`ється за життя
Не бачу ні дороги, а ні обрію
Не чую, як гуде, кипить життя
Лиш Ангел мій, спустившись над дорогою
Сльозами омива моє взуття.