21.12.2012 23:56
-
294
    
  4 | 5  
 © Наумець Світлана

Відчай

Відчай

Спустошена, розбита та зневірена

Я йду без цілі просто навмання

Душа моя в сльозах розчарувань потоплена

А серце з болем б`ється за життя

Не бачу ні дороги, а ні обрію

Не чую, як гуде, кипить життя

Лиш Ангел мій, спустившись над дорогою

Сльозами омива моє взуття.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.12.2012 18:41  Каранда Галина 

дуже гарно, лиш третій рядок надто довгий, збиває з ритму і знижує ефект від дуже сильних перших двох рядків.