Таке життя:чим наполегливіше шукаємо отой сенс , тим більше заплутуємось у своїх думках.Цікаві роздуми, знайомі чи не кожному з нас.
01.01.2013 20:32 Сон Блакитного Сонця
ви помічали ,що мозок завжди все поділяє- добре-хороше, ліричне-не ліричне.хоча завтра він на хороше говорить погане і так весь час....мозок треба відкинути , бо він наш слуга, який дуже відчуває в нашому суспільстві себе королем і керівником...як керівник він нікудишній, доречі....дивіться на речі простіше і не варто когось заставляти змінюватись і ставати мамонтами чи крокодилами
31.12.2012 13:14 Бойчук Роман
Гарний вірш!!! Самі собі?! Та тут кожен мабуть читає його - як про самого себе і самому собі! Браво! Від початку і до кінця - чудово!!!
Галинині заримовані рефлексії, як завжди, песимістично-мінорні! І це так суперечить бадьорим ноткам, які чуєш у записі. От слухаєш і думаєш, ну чому такий ніжний жіночий голос не розказує про кохання, а скаржиться на долю? Може, вже прийшла пора, коли з лялечки-Мамонта нареші випурхне прекрасне голе Слоненятко і побіжить луками шукати когось подібного для натхнення? Хотілося б, щоб у наступному році почесне звання Інтимщик набуло граматичного значення жіночого роду і дісталося нашій любій Галинці!!! Це такий новорічний жарт-експромт, а вірш чудовий, єдине, що мені останній дидактичний катрен не сподобався. Та Ви не можете без повчань. Це б уже було не по-карандинськи.
Дуже цікаві роздуми...сподобалося....але іноді, там, де, як нам здається, нас давно не ждуть....нас чекають найбільше...і про те, що нас там чекали ми дізнаємось колись....але занадто пізно.... Адже всі ми боїмося здаватися слабкими...Хоча, якщо подивитися на все глибше, то саме ті, що не бояться здаватися слабкими, сильні насправді...Вибачте, то так роздуми...Гарно написали...і прочитання, як завжди щире...
30.12.2012 12:23 Ірина Затинейко-Михалевич
чи то кінець року заставляє людей активно відшукувати сенс...наче встигнути за кілька днів, на що не було часу цілий рік....це думка вголос щойно була - не до Вас... Ви ж заперечуєте - марна справа шукати сенс у чомусь...знаєте, Галино - в кожному рядку знайшла все одно глибокий сенс...навіть у мовчанні чужому в останньому куплеті...а останній рядок - не йди туди, де тебе вже давно не ждуть - буде багатьом мудра порада!!!! дякую за вірш!!!
Текст - ДУЖЕ!!! декламація -СУПЕР... хоч сумно...і сумно більше від того що в інтонаціях відчувається особистесне - не відсторонене, наче читається не на публіку, а комусь індивідуально...а може почулося або так відчув...
