12.01.2013 17:57
18+
198
    
  7 | 7  
 © Микола Чат

На зло протиріччям

Я, для друзів – ніхто, та кумир ворогам.

Для Аїду – святий, нечестивець - Богам.

Лжеязиким - чесняк, правдолюбам – брехун,

Статкам – добрий сусід і хазяїн боргам.


Руйнівний я повів, ледь відчутний тайфун,

Прозорливий сліпак, невидющий віщун,

Узбережжя – морям, океан – берегам.

Для рептилій – орел, для орлана – плазун.


Я, для галасу – тиш, для безмовності – гам

Вогнеграю я - лід, магма – зрілим снігам.

Блазнеликим – король, для монархів – пустун…

Так… жаліє мене безпощадний Перун.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.01.2014 13:21  Маріанна => © 

Чудово!

 14.01.2013 19:10  Бойчук Роман 

А й справді протиріччя!!!! Круто у Вас вийшло!

 13.01.2013 22:02  Тетяна Белімова => © 

Щось є у цій самоідентифікації таке справжнє Чатівське... Душу поета рвуть внутрішні протиріччя - такий душевний оксюморон, якщо хочете...
Мир і безмир"я - ці два внутрішні стани увесь час перебувають у борні. І ваги серця ніколи не зупиняться. Це і є життя.

 12.01.2013 20:53  Тетяна Чорновіл => © 

Цікаві думки, надзвичайно оригінальне римування.