Микола Чат Корпоративне Водохреще
Плоть криги розітнута чистим хрестом,
Купель для душі знов відкрита.
Стрибають: хто з німбом, і ті, що з хвостом
До річки немов до корита.
Ганяють поспішно невидимих мух,
Правиці зтрипаливши персті.
А потім, із криком затримавши дух
ПлигАють, у здибленні шерсті.
Пірнувши три рази, несуться назад.
Являючи диво проворства,
Улазять в безбожництва чалий наряд…
І тонуть в багні гріхотворства.
19.01.2013 20:37 Богдан Дєдок |
 шикарно) фотографія особливо. |
19.01.2013 17:54 Гаврило Зацікавлений |
 Та да... Але пірнути б хотів. Поки не наважуюсь) |
19.01.2013 13:42 Тетяна Чорновіл => © |
 Близькі думки! Дякую! |
19.01.2013 01:56 Тетяна Белімова => © |
 Мабуть... |
19.01.2013 01:20 Каранда Галина => © |
 супер. про мух - тричі супер... розумію, що вірш суперечливо сприймуть, може, хто й образиться, але враження таке ж. Хоча до святої води ставлюся саме як до святої, і вірю в її силу, але вірю й у те, що не попи роблять ту воду святою. а оте перетворення всіх у вірян тричі на рік мене дратує... |