02.02.2013 20:57
лише 18+
169
    
  - | 3  
 © Коруняк Жанна Борисовна

Лв

Розкинувши коси, лежиш ти на ліжку,

Принади покажеш свої,

А він вже підходить і вже навколішках

Цілунки зриває твої.


Йому ти даруєш себе без останку,

Вже випитий щастя бокал,

Тобою милується він аж до ранку

Губами, як ніжний корал.


Коли на світанні примружиш ти очі

На сонячний промінь косий,

Побачиш на столику в вазі ти гроші -

Це плата за день прожитий.


Припустимо, можна продати лиш тіло,

Як це в давнину ще було,

Але почуття, що в душі забриніло

З тобою завжди всеодно.


Його не покраєш ножем, як буханку,

Не роздаси, як призент.

Затасканим словом "любов" називає

Його навіть сам президент.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.02.2013 18:35  Каранда Галина => © 

яку поважають і якій довіряють принаймні більша половина українців 

ой,  мені б Вашу віру)))))))