нет глюканутий. ще вставлю - схема і пейзаж несумісні. коли вступала у вуз, то ненавиділа ті схеми, бо малювала з ранніх пелюшок. Як хотіла і як вміла. І тепер в принципі мало що змінилося. Але, головне - любити і відчувати, а не примушувати себе створити. Можливо, ті мрії зовсім не ті, а ті, що треба, треба ще відкопати у собі.
05.02.2013 01:23 Марієчка Коваль
Даремно мрії виганяєте, поставте на гречку - може усмиряться, ще й порозумнішають.
І мене не слухались фарби. Але якби здали кудись у художню школу, може б що й вийшло! Та хто там у селі про це думав! П"ятірка з малювання в школі здавалось достатньо для сільської дитини. :)) Вірш гарний!
04.02.2013 20:28 Оля Стасюк
З першого класу недолюблюю гуаш. Надто густа для тривожних тіней. Класно)
..Ви мірите на метри і на літри, на тони й грами всепланетний скарб, а у мене світ вміщається в палітру в одну палітру, в кільканадцять фарб.. Олександр Ірванець Нагадали. Гарний текст. Дуже сподобалось. Плюсую.
Критик: - Ах, что это? Какая прекрасная вещь, какое видение, какая экспрессия! Художник: - Да? А ведь это как раз то место, о которое я вытираю краску со своих кистей.
**********
Художник-абстракционист говорит приятелю: - Я попал в трудное положение. Клиент, заказавший мне портрет, хочет, чтобы я изменил цвет его глаз. - Ну, измени, что тебе стоит? - Так ведь я не помню, в каком месте нарисовал глаза!
Скромність - основна окраса таланту! Згодна із цим твердженням! А ще, Галю, я переконана, що не варто себе гудити - повірте, на таке дурне й нехитре діло... Я бачу гарну пейзажну замальовку, чудову передусім тим, що у одному квінтеті (що теж не просто створити!) вам вдалося не лише подати пейзажну картину, а й настрій - емоційний підтекст.
Каранда Галина 
