ЗИМА НЕСЕ СЛИЗЬКУ ВІДЛИГУ...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Зима несе слизьку відлигу

Стежками. А навколо клена

В сум сходять кучугури тихо

І з крижаних проталин снігу

Травичка виткнулась зелена.

Ясніє веснами на вітрі

У лагідному тріпотінні,

Та у свинцевих хмар палітрі

Вже купчаться похмуро хитрі

Морозів неминучих тіні.

І серце в завмираннях ніжних

Тріпоче у весни чеканні,

Хоч стужа відчуттів невтішних

Таїть між дум свинцевих сніжних

Морозів тіні невблаганні.

Пульсує серденько об кригу,

Бо вірить! Вірить у відлигу.

Візьміть участь в обговоренні

05.02.2013 21:50 Світлана Рачинська

І я з вами повірила!!! Моє серденько теж пульсує))

05.02.2013 01:39 Марієчка Коваль

дуже пульсує. Гарно, тільки брудний сніг псує мої високі думи про кришталь крижаної водиці.

Ясніє веснами на вітрі - дуже оптимістично!

цікаво... я сьогодні, навпаки, жалілася на цю відлигу)))
У Вас оптимістичніше значно!) класно.

04.02.2013 20:28 Оля Стасюк

А у нас навпаки - заморозки! Тому ми теж віримо у відлигу!

Гарно, хоч місцями похмурно і хмарно...А я знаю - відлига буде)))