04.02.2013 21:48
for all
224 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Оля Стасюк

Тиша

Тиша

Струни. Тиша. Тиша. Струни.

Обізвалось – наче рана…

Десь пішли зірки по руно

У щемку фата-моргану.

Тільки тиша тихо тчеться,

Тане тиша мрійна в росах.

Десь вона ще розпочнеться,

Як береза пустить косу.

Десь вона ще знов повіє,

Ліс і гай крильми накриє.

В неї замість серця – мрія,

Тільки в снах вона жевріє.

Не іди до неї, лихо,

Спить ця тиша кольорова.

Мліє-сяє,  тчеться тихо,

Наче дивне вічне слово.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.02.2013 21:48  Світлана Рачинська 

Скільки гарного вміщає у собі тиша... Як потрібно в неї вслухатись, щоб стільки всього для себе відкрити)) Чудово!!! 

 05.02.2013 20:55  © ... 

Дякую)))))))))))) 

 04.02.2013 22:43  Чернуха Любов => © 

Тиша кольорова - дуже гарно! 

 04.02.2013 22:19  Тетяна Чорновіл => © 

Така замріяна в тебе тиша, Олю! Гарно! 

 04.02.2013 21:01  Каранда Галина => © 

Гарно)))) читала, як спіральний)))