05.02.2013 12:57
для всіх
245
    
  7 | 7  
 © Сашко Новік

Тобі

з рубрики / циклу «Білими»

Відталі магістралі хизуються глибиною

і концентрацією по протяжності, 

збираючи щедрий врожай, 

розбите шарове, 

чи стукіт розбитого серця

крізь надію взаємності.

Ухаби й вибоїни

по весні розростаються, 

ніби листя вкриваючи

гілля автошляхів.

Але не зважаючи

на рух що без зручностей, 

мабуть за це тебе я люблю, 

бо у будь-якій, взятій окремо області

завжди є щось незмінне, 

як в дорогах, так і в житті.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.02.2013 10:56  Деркач Олександр => © 

Класно!

 06.02.2013 21:59  Марієчка Коваль 

чорт... я тут тільки про дорогу і подумую. Але цікаво.

 05.02.2013 20:42  Оля Стасюк 

Красивий вірш.

 05.02.2013 17:50  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже класно! Особливо тим, що кожен читач може сприйняти зізнання в свою адресу! :))) ( жарт)

 05.02.2013 13:51  Чернуха Любов => © 

любити не зважаючи ні на що - дуже класно!

 05.02.2013 13:45  Каранда Галина => © 

цікаво переплів. теж тяжію до чогось незмінного...