Бойчук Роман Роздягаючим поглядом…
ОголЮ я тебе роздягаючим поглядом,
В вир фантазій своїх заведу.
Зачарований наче, лише твоїм виглядом,
Я з тобою цю ніч проведу.
Ложа постіль осяяна вся сріблом місяця,
А єства наші, наче вогонь.
Пристрасть двох у цім мареві пломенем світиться
З-поміж тіл і зімкнутих долонь.
З головою пірнем в одне одного пестощі
(У шаленстві...), до вранішніх зір.
Нам заграє світанок гармонію лестощів
Променистими струнами лір.
06.02.2013 23:12 Суворий |
 |
06.02.2013 22:24 Марієчка Коваль |
 )Нормально. |
06.02.2013 21:34 Тетяна Белімова => © |
 Романе, непогано, навіть дуже непогано. Єдине, що трапляються деякі штампи, що якось збіднює твір і впливає на враження. Та вони ж трапляються у всіх, як їх уникнути. Треба, певно, дуже старатися. |
06.02.2013 15:46 Ірина Затинейко-Михалевич |
 що вмієте, то вмієте...не забереш Вам - пікантні теми Ваші!!!!! наче вже всі слова - перебрані до делікатних тем у такому стилі...але віє свіжістю |