11.02.2013 19:59
for all
152 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Що з тобою, Україно

Що з тобою, Україно

Квітує жито в полі, колос наливається,

В знедолене серце важкий сум вривається,

Важкий сум вривається, душа завмирає,

Що з тобою, Україно, святий ти мій крає.


Десь та правда заблукала ще й досі блукає,

Ту стежину добром вкриту по цей день шукає,

Та десь ту стежину круто у бік повернуло,

А та правда заблукала, куди йшла забула.


Може разом підемо люди ту правду шукати,

Навіщо їй небозі ходити, блукати,

Щоб зійшлися разом бідний та багатий,

Щоб не була, Україна, та цей світ проклятий.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись