09.02.2013 21:01
Без обмежень
207 views
Rating 5 | 4 users
 © Антоніна Грицаюк

Моя сповідь

Працюючи весь вік, як віл в ярмі,

Скажу вам правду, не судилося мені,

У вищих вузах освіту здобувати,

Та я не хочу голову згинати.


Росла я у найкращому селі,

Не раз по ночах бачу його в сні.

Прийшлось з дитинства важко працювати,

До землі низько голову схиляти.


Батькам своїм я не дорікала,

Що вищої освіти я не мала.

Я вдячна їм усе життя до нині,

І рідній неньці, нашій Україні.


За щирість ту, що в серці маю,

Я кожен день благословляю.

Коли поміж селян зростала,

Ціну я крихті хліба знала.


І вчило в школі нас багато вчителів,

Хто втримався, а хто геть полетів.

Село – болото, що тут говорити,

Кожен шукав, як краще буде жити.


Англійська – так це курям сміх,

Не встигне випасти ще сніг,

Бери валізи і гайда,

Як зійде крига і вода.


Пришлють заміну, що казати,

Тут треба голову ламати,

Як розпочати той урок,

Останній вже дзвенить дзвінок.


Робітники – це мій робочий клас,

Летить, немов на крилах час.

Прийшла ще юна в колектив,

Який мене прийняв і полюбив.


Праця важка  здоров’я підриває,

Коли пишу – душа відпочиває.

За мною вірші ходять всюди,

Буває, що не розуміють люди.


Коли з роботи втомлена зайду до хати,

Все, що на серці, мушу записати.

Чого не досягла, надія – діти,

На даний час я можу лиш радіти.


Освіту мають, тому я радію,

Про кращу долю для синів я мрію.

Може від ямбів і хореїв я далека,

Та лину до людей, як та лелека.


Лину туди, де тепла хата,

На щирість і любов багата.

Лину туди, де цвіт бузка калини,

Пісні, де чути солов’їні.


Найменшу квіточку голублю в лісі, в полі,

За все я вдячна цій землі і долі.

Може не так щось написала,

Та правди тут не приховала.

м. Славута 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тече річка | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я люблю свою мову | Антоніна Грицаюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.02.2013 21:12  © ... => Каранда Галина 

Можливо ви маєте рацію... 

 10.02.2013 19:45  Каранда Галина => © 

хм... а чому - судити? хіба описувати своє враження - це судити? за такою логікою - ми всі - жорсткі судді... 

 10.02.2013 18:42  © ... => Каранда Галина 

Ви не думайте, що я не читаю чужого, але судити когось я поки що не наважуюсь... тому не залишаю ніяких коментарів. 

 10.02.2013 16:13  Каранда Галина => © 

це добре, коли є віддушина... і все ж - Вас тут питали, Ви не відповіли... Ви тільки своє хочете сказати? чи й інших читаєте - а що вони хочуть сказати?... 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;