11.02.2013 22:50
for all
208 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Савчук Віталій Володимирович

Рисунок

Рисунок

Туман молочным покрывалом

Над гладью озера ложился

На вЕрбе птица испугалась,

Камыш от ветра всполошился...


Волна ласкает нежно камни,

Как-бы целует нежно в щеку

Рассвет улыбкой желто-славной

Плывет в камыш,- гонец востока...


Вот так - мазочек за мазочком

На холст наносится картина

И лодка в бухте, куст с цветочком...

От напряженья ломит спину... 


И снова непослушный локон

Со лба скатился и мешает

Она увлечена картиной,

Она его не замечает...


Ей не мешает та ущербность,

Что для других конец надеждам

Ее ногой рисует нежность,

Она живет,- и все как прежде!



23.12.2012

Публікації: Савчук Віталій Володимирович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.02.2013 15:39  © ... => Марієчка Коваль 

Дякую Марійко за відгук! Завжди радий! 

 12.02.2013 15:38  © ... => Чернуха Любов 

Дякую щиро за відгук! Маю таких людей за приклад нам,- людям які не мають фізичних вад, але при виникнені певних труднощів швидко опускають руки... 

 12.02.2013 15:30  Марієчка Коваль 

Натхненно так певно писалось.Гарно.

Чудова тема і фото.

 11.02.2013 23:45  Чернуха Любов => © 

дуже сподобалось, так майстерно написано і тема просто взяла за душу.. 

 11.02.2013 23:07  © ... => Каранда Галина 

саме так, коли маємо не цінуємо, а втративши плачем... та запізно! 

 11.02.2013 22:57  Каранда Галина 

таку тему болючу зачепили... Так, зазвичай такі люди більш ціленаправлені і мужні... це ми, здорові, все ниємо, а вони дійсно вміють цінувати кожну мить... Ви молодець, що пишете про це.