Усім поетам...
Задумаймось, навіщо пишем вірші,
Чому пірнаєм в океани рим?
Поезія у нас на місці першім,
Змиваєм чим з облич рутини грим.
В оправах словотворень кожен образ;
Між строф знаходим спокій свій щодень,
Читаючи і творячи раз-по-раз -
Несемо силу слова до людей.
Для нас усіх поезії світ, наче
Безмежний купол-щит від буднів, мов
Життя усе, надія, віра й значить:
До слова українського - любов!