19.09.2014 00:25
для всіх
200
    
  7 | 7  
 © Наталка Янушевич

Ця ніч – моя! Усім до неї - зась!

Ця ніч – моя!

Усім до неї - зась!

Цупка-цупка непросвітлима саржа, 

Хоча краєчок сивого узявсь

І я на ніч прокинулася старша.

Хоч буде світло. Будуть і слова.

Прийдуть думки про щось погомоніти.

Хоч обрію предвічна тятива

Напнеться сонцем, зливою і вітром.

Хоч я усе те знов переживу –

Занурюсь у цебро суєт по душу, 

І полюблю некошену траву, 

Рожеву мальву та старезну грушу.

Хоч розгублю намистечком скляним

У тій травиці вражень самоцвіти, 

І буду синіх слів густі льонИ

Комусь безперестанно говорити.

А ніч – моя!

Нікому не віддам!

Її в теплі не так уже й багато.

Вона для мене - спокою вода

І сила інші барви розрізняти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.09.2014 17:31  © ... => Тетяна Чорновіл 

Рада, що Вам сподобалось,пані Тетяно.

 21.09.2014 10:12  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно!

 19.09.2014 17:04  Тадм => © 

красиво

 19.09.2014 13:51  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Я така вдячна Вам за відгук!

 19.09.2014 12:36  Світлана Рачинська => © 

Так красиво і проникливо... Прекрасна філософія ночі!

 19.09.2014 09:26  Тетяна Белімова => © 

{#} ковточок вишуканої лірики)) цього так бракує нині. хочеться грітися словом і в словах. як добре, що є поети, які показують нам прекрасні миттєвості буття!

заходьте ще, пані Наталю!

 19.09.2014 01:24  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Добротна поезія.
Спасибі. Дуже гарно!!!