Поетам-дисидентам
Хрест на могилі Василя Стуса
з рубрики / циклу «Роздуми»
За слова вас система гноїла
у психушках та концтаборах.
Для партшатії ви були сила,
на Луб`янку наводили жах.
...Час минув той. Тепер в Україні
КГБ вже ніхто не згадає,
а "непороте" покоління
про Мордовію зовсім не знає.
Та нема порятунку від блазнів,
що спаплюжили віру й надію.
Замість щирих СУМЛІННЯ в`язнів,
авансцену тримають... повії.
Так, за вірші вже не убивають -
в Інтернет всякий все викладає.
Але Стуси чомусь не зростають,
й Тереховичів зовсім немає...
Кладовище. Могили, могили...
Вітер листя пожухле гортає.
Покоління героїв спочило.
Але дух їхній не умирає!
Прийде час - вам, за ПРАВДУ розп`ятим,
уклонятиметься вся країна.
Й перетвориться бидломаса
на СВІДОМИЙ НАРОД УКРАЇНИ!
03.06.09 р.
