08.03.2013 22:43
для всіх
3493
    
  17 | 17  
 © Наталя Данилюк

Весна, як жінка...

Весна, як жінка...

Весна,  як  жінка. Жінка,  як  весна:

Буває  ніжна,  а  бува  примхлива,

То  зазвучить  грайливо,  як  струна,

А  то  раптово  вибухне,  мов  злива!..


Весна  і  жінка. Жінка  і  весна:

У  них  обох  свої  земні  турботи

Своя  морська  бездонна  глибина,

Свої  космічні  зоряні  висоти.


І  не  спізнаєш  істину  сповна,

Бо  хміль  думок  обсиплеться,  мов  сонях...

Весна-це  жінка. Жінка-це  весна:

Чиясь  розрада  і  чиєсь  безсоння...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.03.2015 19:52  Наталя => © 

Чудовий вірш. Прекрасно передано настрій і сутність жінки.

Дякую!!! Творчих злетів!!! Щирі вітання з днем поезії!!!!

 28.09.2013 21:28  Ірина Червінська-Мандич 

Так, ми жінки такі ))))

 16.03.2013 17:14  Деркач Олександр => © 

Це точно...Гарна поезія!

 11.03.2013 13:59  Тетяна Белімова => © 

Чудово! Що це скажеш? Гарно!

 10.03.2013 03:11  Голубка 

Ви дивовижно описали жінку, прекрасний концепт "Жінка - Весна". Чудовий вірш, браво!

 09.03.2013 15:50  Ірина Затинейко-Михалевич 

ох - яка легкість і грація цієї жінки, чи то весни...чи навпаки...чи все укупі!!!!

 09.03.2013 15:14  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з Наталею, легкість відчутна! :)) Красиво!

 09.03.2013 10:28  Субота Олександр 

Дуже гарно!!!