Неможливо
Неможливо з’єднати південь із сяйвом північним,
Неможливо почути, як дихає танучи сніг,
Закидати неправду, каючись, прямо в обличчя
І ліпити палаци з уламків розтрощених криг.
Неможливо гортати книги із своїм минулим,
До найменших подробиць вловивити безцінний сюжет.
Розрівнятися миттю, якщо звик бути сутулим,
Подивитися зверхньо, як маєш низький силует.
Неможливо втонути у краплі весняної зливи,
Посміхнутись в надії, що горе за хвильку мине.
Поборотися варто за кожну дану можливість,
Скоротивши в рази безнадійність щоденних «не».
м. Кривий Ріг, березень 2013р
