Прокинулась вночі і не могла заснуть я.
Сіріло вже в моїм вікні.
Відкрила двері я і вийшла на подвір’я,
Не розуміючи, немов у сні.
Вже пісню ранню співає соловейко,
Зозуля радісно кує своє ку-ку.
А я сиджу і пахощі вдихаю
І груш, і яблунь, і розквітлого бузку.
Легеньким подихом весняний вітерець
Тріпоче листячко на липі і на клені.
Приносить пахощі далекі і близькі,
Немов метелики, червоні і зелені.
Уже світає. Зірки мерехтять,
Щезаючи у зорі світанковій.
Венера і Юпітер тьмяно так горять
О цій порі казково-пречудовій.
Червоним небо зайнялось на сході,
І хмарки дихають вже відблиском тепла.
Які чудові зміни дня і ночі.
Весняний ранок – незрівняная пора.
З чим порівняти ранок цей? - Не знаю.
Можливо з радісним оновленням землі.
Як від зими природа прокидається,
Милуючись у сонці навесні.
Так і ранковим тихим часом
Від сну пробуджується все.
Тепло і світло, щастя й радість
Нам з вами ранок принесе.
Ось сонце вже червоним кругом
Тихенько виринає з-за ліску,
Поволі так ступає небосхилом,
Грає промінням на піску.
Пускає зайчиків веселих
Погратись з листям і дітьми,
Що ніжно мріють в своїх ліжках,
Знаходячись в казковім сні...
Смарагдом виграють краплини,
Як діамант блищить роса.
Як радісно і незрівнянно.
Яка краса! Яка краса!
с. Жовтреве, Лебединський р-н, Сумська обл., 12.05.98