Час трояндового сну
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
В журбі лютневій за календарями
Підталим снігом сльози ллє зима,
Хоч у її кінці немає драми,
Як і морозів лютих вже нема.
Що ж, хай із хмар холодними дощами
Похмуро йде в свою останню мить.
Хіба вночі ще між троянд кущами
Легким морозцем іній защемить.
Хоч як зима на віти студить біло,
У сад троянд забрівши навпрошки,
Й морозними перстами задубіло
Торкає набубнявілі бруньки,
Та в паростках під інею красою,
Убрані в візерунки крижані,
Троянди квіти схлипують росою
В весняному замріяному сні.