19.03.2013 09:12
for all
106 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Дебелий Леонід Семенович

Ніженьки

Дебелому Андрійку присвячується

«А можна, дідусю, на Вас я зіпруся,

Бо день цілий бігав і ніжки болять,

А Ви ж бо сиділи на лавці й канапі,

Ото відпочили, час, може, і встать».


Промовисто й сумно проблиснули очі,

У посмішці вигнулись щирій вуста:

«Хоч скільки на лаві я діб не сидів би,

Та сила і вправність в ногах вже не та.


Згинаються ніжки, не хочуть тримати,

У вихорі часу змаліла снага,

Тому у знемозі на власні надійся,

Настала пора вже твоя золота»,- 


Сказав і заплющив всевидячі очі

Схилилась додолу в снігу голова…

Отямивсь й побачив, що впасти не дала

Тендітна й жертовна онука рука…

Публікації: Дебелий Леонід Семенович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.03.2013 09:52  Тетяна Белімова => © 

Нічого не перевантажили)). Цікаво, коли розумна й врівноважена людина ділиться своїми "рецептами" й творчими планами!
Мене особисто вразили дані із вашої анкети про такий значний стаж вчителювання! Відразу видно, що у вас покликання. І ваша творчість - це ніби продовження)). 

 19.03.2013 22:13  © ... => Коруняк Жанна Борисовна 

Дякую! 

 19.03.2013 22:12  © ... => Світлана Рачинська 

І що цікаво, що коли він сказав:"А можна дідусю на вас я зіпруся?", оця мимовільна рима і привела негайно до задуму вірша. 

 19.03.2013 22:07  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дуже хочеться! 

 19.03.2013 16:19  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш!
Обнадійливо в кінці! Нехай так і буде! 

 19.03.2013 12:59  Світлана Рачинська 

У Андрійка дуже люблячий дідусь! Гарно! 

 19.03.2013 12:21  Коруняк Жанна Борисо... 

Як мило. 

 19.03.2013 11:51  Тетяна Белімова => © 

Ідилічна картинка! Ви, певно, чудовий дідусь!))
Чомусь нагадалися мені казочки Леоніда Глібова! Не знаю, чи ви знайомі із його творчістю? 

 19.03.2013 10:59  © ... => Чернуха Любов 

По білому я дозволяю. Хай дозріває плід, жнива ще будуть! 

 19.03.2013 10:51  Чернуха Любов => © 

Бути опорою дітям, онукам - мабуть це і є найбільше щастя...я не заздрю, в мене ще все попереду! 

 19.03.2013 10:47  © ... => Каранда Галина 

Дякую, хоча й так зрозуміло про що йдеться і "ноги" повторюються дуже часто, але, згоден, з дітьми повторення - мати навчання! 

 19.03.2013 09:45  Каранда Галина => © 

дуже класно!