21.03.2013 12:06
для всіх
194
    
  10 | 10  
 © Деркач Олександр

Запорошено сніжно шляхи.

Тиша дихає свіжо, несміло.

Наполохались чорні птахи,

Заговіла хурделиця білим.


Чи то дзвони пісні залунали,

Погодинно зроняючи дні.

Чи то хтось розмовляючи з нами,

Вже крокує до нас з далини.


І крізь небо вдивляюся в слово,

Що без плоті, без мови живе.

Лиш сьогодні сумним передзвоном

І свічею в кіоті пливе.


Завтра злине дзвонінням надія,

Над землею весна благовісна.

І рослина, і люд - все зрадіє -

Воскресінню що нині, і прісно.



м.Прилуки, 21.03.2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.03.2013 21:38  Сашко Новік => © 

гарно. сподобалось

 21.03.2013 16:56  Світлана Рачинська 

Так !! Вже скоро))) не дивлячись на прогнози, Вам більше хочеться вірити!... Гарно!

 21.03.2013 15:37  Володимир Пірнач => © 

Про хурделиці в березні..
Треба якось перезимувати цю весну.

 21.03.2013 12:43  Ем Скитаній => © 

дуже гарно...особливо "і крізь небо вдивляюся в слово..." - чудово!

 21.03.2013 12:37  Чернуха Любов => © 

Остання строфа взагалі неперевершена!

 21.03.2013 12:32  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Вселяє надію! Мені подобається ваше осмислення християнської естетики!

 21.03.2013 12:28  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже сподобалось, як Ви крізь небо вдивляєтесь в слово! Мабуть тому такі чудові вірші виходять! Дякую!

 21.03.2013 12:01  Каранда Галина => © 

цікаво... асоціативно зв"язала і з днем поезії, і з Богом, і з весною, і з Пасхою....