ТАКСИДЕРМІЯ
по-моєму стьоб...
Ти мене не вбила -
випатрала заживо.
Обламала крила.
Подружок розважила -
кісточки промили,
ретельно і розважливо.
Майстерно здерла шкіру,
змастила формаліном.
Напхала все у міру -
сіно з розмарином,
віршований папір -
згодилась моя рима.
І під стакан портвейну
хвалилась пишномовно:
- Обзавелась Орфеєм,
коханням віршомовним.
Не знала що трофей -
опудало безкровне,
де пристрасті лялькові.
Живи із сувеніром,
віддайся цій полові.
А я піду по миру,
білований в любові,
з коханням, що без шкіри.
м.Прилуки, 15.03.2013р.