Ліс
Це вам не ліс. Це справжнє поле бою.
У нього й сосни – списи догори.
Ще тільки вчора десь аж за рікою
Згубились білки, темні шпигуни.
Куниці крались – контрагенти сосен.
Весна птахів сипнула ще на фронт.
Іпритом сну стелилися морози –
Загинув так останній мастодонт.
А потім довго віхола крутилась –
Це, певне, знов зима стріляла з лав.
І тільки чорні ворони носились…
Вони – нейтральні, їм це – для забав.
А потім спочивали батальйони,
Із втрат був тільки кущик бузини.
Промінчики весь час стрибали сонно –
Прийшла пора духмяної весни.
