24.03.2013 18:27
для всіх
270
    
  6 | 6  
 © Ем Скитаній

зацвіли калачики

на вікні

в місяці у березні,

навесні.

і хмаринки-клаптики

в вишині

на дощі гуртуються,

на рясні.

вітерець хитається,

п`яний бо -

мов що духу дмухає

у трамбон,

а то стиха затишно

в саксафон... -

викрадає злодієм

спокій, сон.

вже імжа серпанково

з неба хвиль

сіє містом холодно

крапель пил,

парасолі квітами

обопіль

з юлиць осміхаються

в березіль.

та не мжа спадає вже -

мокрий сніг,

вітер буревіями

знавіснів -

ломить парасолі всі,

лупить з ніг

в місяці у березні,

навесні.

знагла рвучко стукає

в оболок,

в двері змерзло дихає

і в замок -

просить обігрітися,

зовсім змок,

й красного вина мого

хоч ковток.

все божиться, скиглить все -

то не він

влаштував зимовий цей

сніговій.

що весні бажалося

змов і змін,

капризує строями

в перемін...

двері мої щільнії

і міцні,

говір вітру слухаю

в напівсні

і складаю віршики

все сумні,

у собі тримаю їх

навесні...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.04.2013 17:40  Ірина Лівобережна 

Як гарно! Ніби на одному подиху!

 26.03.2013 15:18  Тетяна Белімова => © 

Чудово, Еме! Сподобалося!)0

 25.03.2013 13:40  Деркач Олександр => © 

Класний текст, ритм, мелодія мови - супер!

 24.03.2013 20:42  Сашко Новік => © 

просто бомба. надзвичайно

 24.03.2013 19:36  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайно!!!!!!!!!!!!!
Дуже сподобалось слово "оболок". А в Вас не лишилося там часом ковтка красного вина? :))