Шедевр
на конкурс до 1 Квітня
Я подарую Вам шедевр,
Якого світ іще не бачив,
І вдумливий читач схлипне,
А, може, навіть, і заплаче...
Які там будуть почуття!
“Дев’ятий Вал “ – не порівняння!
Високі пристрасті життя
І неземне палке кохання .
Трістан та Ізольда,
Ромео й Джульєта,
Лаура й Петрарка,
Наталка й Петро
Ще так не кохали,
Такого у творах
Ніде і ніколи
Повік не було.
Які незвідані шляхи
У нім простеляться під Вами,
А райські зоряні краї
Постануть в захваті садами.
І вирветься з тенет душа,
Литаврами, як грім, заграє,
Ширяння вольниці думок
Давно уже вона чекає...
Ще трохи, любі, потерпіть ,
Терпіння гострить силу волі,
Я все життя працюю й жду
Жагуче, спрагло, аж до болю...
У кожного в нас свій шедевр,
Що служить світлою метою…
Його із певністю створю,
Ось тільки вийду із з - - - ю...
(пробачте, щось з клавіатурою:
останнє слово треба читати «ЗАСТОЮ». Ще та техніка!!!)
P.S.
З - - іЙ Застій, здається, затягнувсь:
В думках пливе одне лиш сміття…
Та, подарую!, той шедевр!!!...
Ще поживіть хоча б з століття!
.gif "{#}")
Смішно вийшло! Мрії графомана? У тому розумінні, що видатного письменника?
.gif "{#}")