Тетяна Чорновіл ПОКИНУТА ХАТА
Зігнувся ґаночок старий,
Розсунулась від часу стріха
Під віттям всохлого горіха.
– Хто добрий, зглянься, перекрий, –
Дрижать шибки на вітрі стиха.
Між бур’янів навколо стін
У дзвони калатає тиша!
Хіба шкрябне ще в сінях миша…
Від пустки ветхої руїн
Пожежа навіть не страшніша.
Бо, ніби шашіль, точить страх,
Що вже ніхто не зайде в двері,
За стіл не сяде до вечері…
А спомин пір’ям на вітрах
Тріпоче жаль в надій химері.
10.04.2013 16:57 Тетянка => © |
 Як боляче таке бачити, ці покинуті хатки, мов люди мають свої спогади і історію(( |
01.04.2013 20:25 Тетяна Белімова => © |
 Сумно... Тема така болюча... Все тече - змінюється... Колись був дом-прихисток, а тепер - пустка... |
31.03.2013 14:06 Оля Стасюк |
 Страшно...((( Нагадало Чорнобиль. |
31.03.2013 13:22 Сашко Новік |
 сумно |
31.03.2013 11:04 Чернуха Любов => © |
 приїжджаю до мами, а там пустка черех хату, сумно бо іще пам`ятаю хто там жив... |
30.03.2013 23:59 Каранда Галина => © |
 сумно. Що там говорити. В нас по центральній вулиці стоїть напіврозвалена хатина. не знаю, з яким міркувань її не продали були вчасно, та зараз це руїна... і, постійно проходячи повз, щоразу помічаю нові руйнації... |
30.03.2013 23:36 Деркач Олександр => © |
 Написано гарно...а тема сумна, Чернігівщина по-моєму ледь не на першому місці - цілі села покинуті... |