31.03.2013 13:58
© Тетяна Чорновіл
ЗІР ТУМАННІ ЦІЛУНКИ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
”Цілувати тебе.. До нестями, стираючи роки,
Утікати в обійми від клятих життєвих турбот... ”
Наталя Святокум «Цілувати тебе»
У досвітньому сні
Загорнулась земля
У тумани легкі неозорі.
В полохкій дивині
Не згублюсь, бо здаля
В казку кличуть закохані зорі.
Сніг зі страхом дощу
Смутком липне до ніг,
Холодить душу осудом сонним.
Ні! Не час! Вже лечу
В пісні зоряних втіх
Спалахнути світанням червоним.
У свідомості млі
Б’є тривожний набат,
Час заманює в пастки вразливі,
В звичні зими землі
Повернути б назад,
Та скоряюся зоряній зливі…
Від нестями не руш,
Зірне диво весни
У холодної ночі омані.
Через віхоли стуж
Я вернусь в твої сни,
Щоб тебе цілувати в тумані.
