Морозило зранку

з рубрики / циклу «Зима морозна»

Як морозило зранку!

У квітні – й морозило зранку.

Може, в травні нарешті

Підуть дуже сильні дощі.

Може ніч намудрує накрити всі зорі серпанком,

Може стихнуть нарешті всі дикі вогненні сичі.

Може, літо воскресне задовго до холоду січня.

Може холод зимовий прийде тільки в темному сні.

Може, то за два роки ідуть вже сніги новорічні,

А наступного дань віддаватимуть стиглій весні.

Як морозило зранку!

Вся Вінниця – як холодильник.

І курсує лиш Буг, наш єдиний тонкий антифриз.

Продзвенів аж над вухом наведений вчора будильник,

Зачепився туман за увінчаний снігом карниз.

І собор жовтизною заломлює спогад акацій,

Всі пориви тонкі зранку звівши чомусь нанівець.

Мерзне білий театр без виру звичайних овацій,

А надворі…

Надворі гуляє тонкий морозець.