На лісовій галявині
онучку Ігорьку
Жовті сонця-кульбабки
Мені очі вбирають,
Манять медом-нектаром
Волохатих джмелів –
В дивне царство природи -
У весни володіння,
На галявину лісу
Я зненацька забрів.
Тіло сонцем повніє,
Серце м’якне і мліє
Від розкішного блиску,
Від багатства землі,
І так хочеться птахом
Над цим лісом ширяти
І єством до останку
Розчинитись в красі.
