22.04.2013 10:59
for all
915 views
    
rating 5 | 8 usr.
 © Дебелий Леонід Семенович

На лісовій галявині

На лісовій  галявині

онучку Ігорьку

Жовті сонця-кульбабки

Мені очі вбирають,

Манять медом-нектаром

Волохатих джмелів –

В дивне царство природи

У весни володіння,

На галявину лісу

Я зненацька забрів.


Тіло сонцем повніє,

Серце м’якне і мліє

Від розкішного блиску,

Від багатства землі,

І так хочеться птахом

Над цим лісом ширяти

І єством до останку

Розчинитись в красі.

Публікації: Дебелий Леонід Семенович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.04.2013 07:13  © ... => Світлана Рачинська 

Щиро дякую! 

 23.04.2013 07:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Це можливо тільки в лісі... Зараз, коли нічого не заважає спогляданню. 

 23.04.2013 07:07  © ... => Деркач Олександр 

Дякую! 

 23.04.2013 07:07  © ... => Чернуха Любов 

Щиро дякую! 

 23.04.2013 07:06  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 22.04.2013 21:56  Світлана Рачинська 

чудово) 

 22.04.2013 14:14  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно! Аж самій захотілося птахом стати. Чи хоч джмелем над кульбабкою... 

 22.04.2013 11:07  Деркач Олександр 

Гарно 

 22.04.2013 10:55  Чернуха Любов => © 

Чудова весняна поезія! 

 22.04.2013 08:07  Каранда Галина 

гарненько-приємно